I.
Вступна частина (привітання, повідомлення плану
та мети заняття)
II.
Методико-теоретична частина
1.
Ознайомлення з
пам’яткою: «Заняття-змагання: «Брейн-ринг», «Щасливий випадок» (*, ст. 15-18)
2.
Практикум з
конструювання навчальних, виховних та розвиваючих цілей навчального заняття на
основі пам’ятки «Конструювання цілей та завдань заняття» (*, ст.29).
III.
Тренінгово-практична частина
1. Тренінгова вправа «Перекинь м’яча»
Демонстрація
того, як проблема може бути вирішена більш ефективно за допомогою
нетривіального підходу до неї, і як цьому перешкоджають стереотипи («якщо треба
перекинути - значить, слід підкинути вгору, а потім зловити»). Згуртування групи, навчання координації
спільних дій
Учасники стоять у
тісному колі. Їм дається невеликий м'ячик (наприклад, тенісний) і формулюється
завдання: як можна швидше перекинути цей м'ячик один одному так, щоб він
побував в руках у кожного. Ведучий фіксує затрачений на це час. Оптимальне
число учасників у колі від 6 до 8 (за більшої їх кількості доцільно виконувати
вправу в декількох підгрупах). Завдання нескладне, зазвичай на його виконання
вперше потрібно приблизно по дві секунди на кожного учасника. Вправа
повторюється 3-4 рази, ведучий просить виконувати її якомога швидше.
Коли витрати часу
доведені приблизно до однієї секунди на кожного учасника, ведучий просить
винайти і продемонструвати спосіб, яким можна перекинути м'яч так , щоб він
побував у руках у кожного, витративши лише одну секунду на всю групу. Зазвичай
через деякий час учасники придумують і демонструють відповідне рішення. Воно
полягає в тому, що всі вони підставляють складені "човником" руки
один над одним, і по черзі розводять долоні в сторони. М'ячик, падаючи вниз,
передається з рук в руки і таким чином встигає побувати у кожного учасника.
Обговорення
Що
заважало відразу ж побачити швидкий спосіб виконання завдання, який стереотип
при цьому активізувався? Кому першому прийшла думка перекидати м'яч, не
підкидаючи, а гублячи його? Що підштовхнуло до цієї ідеї?
2. «Склади малюнок»
Придумай, що можна
«намалювати» з цих геометричних фігур. Кожну фігуру можна використовувати
кілька разів і варіювати їх розмір. Проте інші фігури використовувати
заборонено (див. гру «Геометричний
малюнок»). Вимоги до учасників: необхідно створити 3 малюнки, не повторюючи
сюжетну тематику (приклад фігур та створеного малюнку – на малюнку).
3. Вправа-гра «Розгадування
друдлів»
Друдли – це прості картинки, зображення на яких можна інтерпретувати різними
способами. Для повноцінного тренування уяви та фантазії в групі учасників
вправа проводиться у вигляді мозкового штурму на тему «Що зображено на
малюнку?» Обговорення (придумування) триває доти, доки пропонуються варіанти.
Основне завдання – придумати якнайбільше відповідей на питання мозкового
штурму. Друдли можна розвертати, міняючи орієнтацію малюнку; неможна
домальовувати та використовувати прийом «умови» (« А якщо отут би не було цього
зубчику…»).
Друдли № 1-3
4. Ігри для використання
в педагогічній діяльності
Геометричний малюнок
Мета: розвиток абстрактного та просторового мислення, уяви та фантазії;
формування найпростіших конструкторських вмінь та навичок.
Для найменших:
Використовуючи набір геометричних фігур, колективно або індивідуально
скласти картинку.
Для старших: зразок геометричних фігур для складання
картинки дається на окремому аркуші паперу, а вихованці колективно або
індивідуально мають накреслити (намалювати) свої варіанти виконання завдання.
Здогадайся або розвесели
Мета: розвиток почуття гумору, активізація пізнавальної діяльності вихованців;
збільшення лексичного запасу.
Гра може проводитись з використанням вивчених
вихованцями мов (навіть на базовому рівні) або в межах однієї мови з
використанням слів іншомовного походження, архаїзмів, неологізмів, рідко
вживаних та діалектних слів. Почувши
слово, діти мусять здогадатися, що воно означає або запропонувати веселе
його тлумачення: Може проводитись у вигляді змагання: за вірне вгадування
значення – 2 бали, за дотепне припущення – 1.
Кватирка – форточка
Краватка – галстук
Фіранка – занавеска
Мешканець – житель
Газда – хозяин
Панчохи- чулки і т.п.
I.
Заключна частина – вправа-камертон «Вихвалялки»
По черзі
учасники, стоячи в одному колі, кладуть праву руку собі на голову, гладять і
кажуть собі комплімент, наприклад: «Ах, який я молодець!» Пройшовши коло,
учасники кладуть ліву руку на голову сусіду зліва і повторюють той самий
комплімент, звертаючись до нього. Окрім створення ситуації схвалення себе
самого і інших, емоційний рівень підвищується за рахунок кумедності
імпровізованих «компліментів», які у першому колі повторювати неможна, та
неспівпадіння з особистістю того, кого схвалюють, у другому колі.
Друдли
Немає коментарів:
Дописати коментар