Заняття № 8

I.          Вступна частина (привітання, повідомлення плану та мети заняття)

II.          Методико-теоретична частина

1. Ознайомлення з пам’яткою: «Заняття-ділова гра», (*, ст. 23-24)

2. Практикум-мозковий штурм «Різновіковий дитячий контингент:ускладнення та спрощення» (керівники гуртків відповідно до напрямків роботи по черзі обирають одну з тем за програмою та пропонують можливі варіанти ускладнення/спрощення змісту навчального матеріалу, форм та методів викладання для вихованців різного віку).

III.          Тренінгово-практична частина

1. Тренінгова вправа «Ламаємо стереотипи спілкування»

Розвиток вміння вести конструктивний діалог з дітьми та підлітками, вироблення навичок самоконтролю у конфліктних та емоційно напружених ситуаціях, оволодіння засадами психологічно ефективного спілкування.

Учасники гри мають знайти психологічно прийнятний варіант тих чи інших сталих висловлювань з боку педагогів та батьків, який був би максимально ефективним у виховному значенні без емоційного напруження. Результат обмірковування  порівнюється з указаним у таблиці.

ТИПОВА ФРАЗА	КРАЩИЙ ВАРІАНТ (рекомендації психологів)
Ти маєш гарно добре вчитися!	Я впевнений, що ти можеш добре вчитися.
Ти маєш думати про майбутнє!	Цікаво, якою людиною ти хочеш стати? Яку професію думаєш обрати?
Ти маєш поважати старших!	Ти знаєш, що повага до старших – елемент загальної культури людини.
Ти маєш слухатися педагогів та батьків!	Звичайно, ти можеш мати власну думку, але прислухатися до думки старших також корисно.

По закінченні – розігрується кілька інсценувань, в яких треба застосувати «Я-повідомлення» замість «Ти-повідомлень».

Ситуації з прикладами вербального вирішення:

Ситуація	Ти-повідомлення	Я-повідомлення
Мати миє посуд, син дивиться телевізор	Ти весь час на вулиці, а якщо і сидиш вдома, то нічого не робиш!	Я так потребую твоєї допомоги, сподіваюсь, що в тебе знайдеться час сьогодні.
Батько хоче почитати газету/попрацювати на комп’ютері. Дитина заважає і намагається влізти йому на коліна.	Ти мені заважаєш! Не можна заважати людям, коли вони працюють/читають!	Я через хвилину закінчу і ми з тобою пограємось.
Дитина приходить з дуже брудними руками/обличчям.	Ти так і не навчився слідкувати за собою! Тобі що 2 роки?!	Я думаю, що буде краще помити руки та вмитися.

2. Вправа-гра «Намалюю тобі…»

Намалювати поняття/явище, спираючись на власні асоціації, за відведений час.

Намалюйте:

-         Яка на дотик хмара?

-         Який смак у бабусиних котлет?

-         Про що мріють зірки?

-         Як пахне радуга?

-         Де народжується сміх?

-         Як виглядає талант?

3. Ігри для використання в педагогічній діяльності

Знайди те, не знаю що, зроби те, не знаю що

Мета: розвиток уваги, кмітливості, формування вміння швидко орієнтуватись в незвичних умовах, зняття емоційної напруги.

Вибирається один гравець, який залишає приміщення, - ведучий. Інші загадують будь-який предмет, що знаходиться в кімнаті, і дія, яку з ним потрібно зробити (наприклад: ганчірка, протерти підвіконня). Ведучого просять повернутися до кімнати. Він шукає предмет, орієнтуючись на силу оплесків. Якщо оплески тихі, він далекий від предмета, гучні - близький до нього. Шквал оплесків означає, що предмет знайдений вірно. Таким же чином належить здогадатися, що робити з предметом. Тихі оплески - невірна дія, гучні - наближення до загаданого, шквал оплесків – дію вгадано!

Раз – коліно, два – коліно!

Мета: розвиток уважності, спритності, координації рухів; зняття емоційної напруги

Всі учасники сідають у тісне коло. Потім кожний повинен покласти руку на праве коліно сусіда зліва. Потім, починаючи з ведучого, за годинниковою стрілкою по всіх колінах по черзі має пройти легкий хлопок рукою. Спочатку - права рука ведучого, потім - ліва рука його сусіда праворуч, потім права рука сусіда зліва, потім ліва рука ведучого і т. д. Перше коло проводиться для того, щоб діти зрозуміли, як треба діяти. Той, хто помилився в процесі гри, прибирає руку, яка або затрималася зі своїм плесканням, або плеснула раніше. Якщо гравець вже прибрав обидві руки, він виходить з кола, а гра продовжується.

Для ускладнення завдання темп гри поступово прискорюється.

Варіант: гравці сідають не по колу, а тісним рядком. Руки, які знаходяться на крайніх в рядку колінах, мають плеснути два рази і гра продовжується у зворотному напрямі до наступного подвійного плескання.

IV.          Заключна частина – вправа-гра «Спасіння: острів дружби.»

Мета: розвиток емпатії, взаєморозуміння; згуртування колективу; створення позитивного емоційного фону; формування усвідомлення необхідності та цінності взаємодопомоги та взаємовиручки.

«Уявіть, що всі ми опинилися на острові посеред безкрайнього океану. Щоб врятуватись, нам прийдеться зуміти розміститись на ньому і дочекатись допомоги». Роль острова виконують кілька газет. «Нажаль, поступово починається приплив… Допомога все ближче, але клаптик суші стає все меншим» - поступово прибирається/обривається більша частина «острову». Під час гри на «островитян» можуть чатувати різні негаразди (тропічна злива, напад з води хижої акули тощо), з якими їм треба впоратись разом.

Гра закінчується на позитивній ноті «спасіння» - по тоненькому містку учасникам треба дістатися на корабель, радісно обійнятися тощо.