Багато років тому босий хлопчик сидів на стіні в Римі та дивився долілиць на чоловіка, який кресав різцем з глиби мармуру. «Агов, сеньйоре! – гукнув хлопчина до чоловіка. – Чому ви стукаєте по цьому камінню?» Чолов’яга, який виявився великим Мікеланджело, поглянув угору та крикнув у відповідь: «Тому що там всередині – янгол, і він хоче вибратись назовні…»
Творчість – діяльність або складова діяльності, основу якої складає створення об’єктивно чи суб’єктивно нових матеріальних, культурних або духовних цінностей. Виділяють різноманітні її види, які відповідають практично всім видам практичної та духовної діяльності людини. В освітянському середовищі останнім часом все частіше лунає сполучення «педагогічна творчість», доводячи, що навчально-виховний процес є результатом поєднання науки та мистецтва. Тож протягом професійної діяльності викладач постає в іпостасі артиста, психолога, довіреного друга, масовика-затійника, дослідника, довідника, порадника і т. п.
На жаль, в процесі набуття педагогічного досвіду багато наших колег втрачають ту саму креативну нотку, яка дозволяє зацікавити підростаюче покоління новими знаннями, вміннями та навичками. Часто вже через декілька років викладацької роботи ми стикаємося з синдромом професійного вигорання (СПВ) – станом, який характеризується емоційним, розумовим, фізичним та психічним виснаженням і проявляється перед усім в професійній діяльності, опосередковано впливаючи на всі інші сфери життя. Ще вчора активний, запалений ідеями педагог відчуває втому та спустошеність, відсутність задоволення від щоденної праці, песимізм, катастрофічну нестачу часу. Він стає байдужим і невпевненим у власній компетенції, в деяких випадках погіршуються відносини з більш успішними колегами або тими, кому вдається ефективніше протистояти проявам СПВ.
Найяскравішою ілюстрацією поєднання креативності та педагогіки є робота викладачів позашкілля, яка покликана допомогти дітям не тільки всебічно розвинутися, але й навчитися використовувати отриманий життєвий та навчальний досвід максимально творчо. Вона ускладнюється, по-перше, переважно різновіковою та, відповідно, різнорівневою комплектацією навчальних груп, а, по-друге, специфічними особливостями позашкільного навчання, наприклад: викладанням однієї й тієї самої навчальної теми з використанням різних форм, технік та матеріалів. Тож кожен день керівник гуртка ПНЗ має забезпечити цікавий, розвиваючий матеріал, розрахований на кожний вік та рівень вмінь, представлений його вихованцями.
Між тим, примушені щоденно продукувати «креативні ідеї», позашкільники починають «втрачати себе», гублячись між професійним та особистим життям: підготовка до занять, відстеження методичних новацій, самоосвіта та саморозвиток,ведення специфічної документації, пошук креативних ідей, підготовка до творчих конкурсів і виставок - час «у професії» починає поглинати час «поза» нею. Два найпоширеніші шляхи боротьби з цим: або знизити результативність роботи, звівши нанівець досягнення попередніх років, або, навпаки, надолужувати згаяне за рахунок часу відпочинку, спілкування з сім’єю тощо. Усвідомлення цього призводить до спочатку до невдоволення собою, потім до перших проявів СПВ, аж до емоційних зривів та повної апатії.
На тлі цих процесів та з ускладненням організаційно-методичних вимог старі форми методичного керівництва педагогічними кадрами (традиційні засідання методоб’єднання, школа молодого педагога, школа передового досвіду тощо) виявляються недостатньо ефективними. Вони купірують переважну більшість аспектів позашкільного навчання та виховання, роблячи практичну допомогу керівникам гуртків дещо уривчастою та неповною. Тож актуальною проблемою є пошук нових форм методико-педагогічної роботи з педагогічним складом, які б оптимально відповідали специфіці роботи в тій чи іншій освітянській галузі.
Практичний педагогічний клуб «Зоряний пошук» являє собою інноваційну комплексну форму організації роботи методичного об’єднання педагогічних працівників Клубу дитячої та юнацької творчості «Зоряний», цілями і задачами якого є:
- сприяння зростанню педагогічної майстерності педагогів закладу;
- розвиток творчої активності, вміння мислити та діяти креативно та продуктивно; озброєння керівників гуртків засобами розвитку творчості у дітей;
- стимулювання уяви та фантазії педагогічних працівників;
- попередження професійного «вигорання» та стресових станів з ним пов’язаних;
- створення умов для обміну досвідом, професійної взаємодопомоги між педагогами, згуртування педагогічного колективу;
- активізація прагнення до самоосвіти та самовдосконалення;
- допомога молодим спеціалістам гуртків в організації та проведенні різноманітних форм навчально-виховного процесу: занять, виховних заходів, свят та розваг з вихованцями тощо.
Протягом навчального року планується 9-15 занять практичного педагогічного клубу, тобто 1-3 рази на місяць в залежності від загальної тривалості місяця та завантаженості педагогів (виключаючи період відпускної кампанії), два з яких краще провести до початку гурткових занять в період комплектації навчальних груп (враховуючи особливості праці керівників гуртків). Це дасть змогу не лише допомогти адаптуватись педагогам після відпочинку до роботи, але й нагадати актуальну для цього періоду інформацію.
Структура заняття залежить від його конкретної теми, поставлених цілей та завдань, запланованих методів та форм роботи, але в загальному виді засідання клубу можуть проходити за таким планом:
I. Вступна частина (привітання, повідомлення теми та мети заняття)
II. Методико-теоретична частина
III. Тренінгово-практична частина
IV. Заключна частина (релаксація, самонавіювання, емоційне настроювання).
Перша (вступна) частина є традиційною для більшості навчальних та виховних заходів незалежно від аудиторії, тож розглянемо інші складові узагальненого заняття в Клубі педагогічного досвіду.
Методико-теоретична частина має за мету формування у педагогів-початківців (та не тільки) чітких уявлень про теоретичні засади педагогічної діяльності в тому обсязі, який є необхідним для практиків педагогіки. Відповідно до цього блок може включати в себе ознайомлення з актуальними законодавчими та нормативними документами, аналіз елементів передових педагогічних систем, роботу з практичним довідником керівника гуртка тощо.
Зупинимося більш детально на останній формі роботи. Практичний довідник керівника гуртка, розроблений методичною службою КДЮТ «Зоряний», є збіркою готових до використання пам’яток з питань заповнення документації планування та звітності навчально-виховного процесу, проведення та оформлення заходів з безпеки життєдіяльності, написання планів конспектів та проведення деяких видів нестандартних занять, підготовки атестаційних матеріалів тощо. Тематика пам’яток обумовлюється запитами керівників гуртків, специфікою навчально-виховного процесу позашкільного навчального закладу та практичною доцільністю. Тож, зміст цієї форми роботи у методико-теоретичному блоці може бути змінено відповідно до актуальних потреб тієї чи іншої педагогічної спільноти.
Робота з матеріалами практичного довідника може виглядати наступним чином:
- ознайомлення зі змістом готових пам’яток і його обговорення;
- опрацювання шаблонів пам’яток з метою індивідуалізації матеріалу;
- колективний розгляд проблемного питання та спільний добір змістовного наповнення нагадування.
Матеріали, які увійшли до практичного довідника, розроблені на підставі нормативних джерел: Кодексу законів про працю України;Закону України Про охорону дитинства; Закону України Про позашкільну освіту; Положення про атестацію педагогічних працівників; Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах; Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві тощо. Стисла та конкретизована форма пам’яток дозволять педагогам структурувати та систематизувати власний досвід.
Біля матеріалів занять, які посилаються на пам’ятки з «Практичного довідника керівника гуртка» у дужках міститься посилання наступного виду:
(*, ст. 3-4)
Блок тренінгів та практичних вправ, який іде наступним, спрямований вже на відпрацювання педагогічних дій та прийомів, методичної майстерності; розвиток креативності (як необхідного компоненту професії) та групової комунікації. Появу завдань такого типу обумовлює значущість саме практичної педагогічної діяльності, якої не вистачає молодим керівникам гуртків. Вони, переважно, не вміють керувати діяльністю вихованців, губляться при проведенні відкритих навчальних та виховних заходів, не знають яку гру можна провести з дітьми в умовах обмеженої рухової активності та власне як це зробити, губляться у великій кількості специфічної документації тощо. Тож новачки позашкільної освіти мають змогу «потренуватись» у реалізації навчального процесу в прихильному колі спеціалістів, отримати пораду більш досвідчених колег.
Остання частина заняття має дуже важливе значення, оскільки керівники гуртків не лише педагоги, але, багато в чому, і люди мистецтва. Митцям же притаманна схильність ревно ставитись до чужих витворів, певна заздрість до успіхів або радість за невдачі колег, які сприймаються підсвідомо як суперники. Крім того люди, пов’язані з творчістю, зазвичай більш емоційно вразливі та нестабільні, часто знаходяться в умовах стресу. Тож спеціально підібрані вправи, ігри, масажні комплекси мають допомогти керівникам гуртків розслабитись, настроїтись на позитив, досягти врівноваженості, тобто навчити основним психотехнічним засобам та аутотренінговим методикам, а також сприяти виробленню колективізму, почуття згуртованості, розвитку вміння співпрацювати в групі задля досягнення спільної мети тощо.
Часове співвідношення частин заняття на протязі року не є сталим, а змінюється відповідно до його змісту, мети та завдань, обраних методів роботи, а також потреб педагогів у більш детальних консультаціях з тієї чи іншої теми. Більш того, орієнтуючись на рівень уважності/втомленості членів групи та задля підвищення ефективності заняття, його частини можуть інтегруватись одна в одну, забезпечуючи тим самим оптимальну зміну видів діяльності.
Завдання тренінгово-практичної частини може частково збігатись із блоком «Ігри для використання в педагогічній діяльності». Але існує суттєва відмінність: якщо на першому етапі педагоги виявляють власні творчі здібності, здатність до взаємодії, вміння колективно співпрацювати, то на другому етапі перед викладачем стає задача методичної організації проведення гри (всі інші –«діти»).
Оптимальним для завдання «Придумай назву» є використання для демонстрації ілюстрацій мультимедійного екрану або інших ТЗН. Кожен із учасників протягом 1 хвилини має придумати назву показаному малюнку (загальна кількість малюнків дорівнює 5) і записати її на папері під відповідним номером. В назвах забороняється використовувати «очевидні» слова, які випливають з теми, сюжету, стилю або інших особливостей ілюстрації. Протягом наступних 1-2 хвилин зачитуються всі назви та обираються найкращі. Наступним кроком є «вигадування назви» для робіт, створенних під час роботи гуртків.
Інші завдання, форми, методи та способи подачі (презентації), вказані в «Готових рішеннях занять Практичного педагогічного клубу «Зоряний пошук» є орієнтовними і можуть змінюватись відповідно до особливостей того чи іншого педагогічного колективу.
Немає коментарів:
Дописати коментар